ЗАБРЯ́ЗКАТИ, КАЮ, ЄШ,
Забря́зкати, каю, єш, гл. Зазвенѣть, забряцать, забрякать. Пан грішми забрязкав. Г. Арт. (О. 1861. III. 103). Хай парка забрязка, хай весело буде. Греб. 392. Стукни в браму копитами, та й забрязкай поводами. АД. І. 271.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 9.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЗАБРЯЗКОТІ́ТИ, КО́ЧУ, ТИ́Ш, →← ЗАБРЮХНА́ТІТИ, ТІЮ, ЄШ,